Виховання дітей і турбота про дітей - це головні права та обов'язки батьків. При цьому мова йде не тільки про моральний обов'язок кожного батька, але і про його законних і конституційних правах і обов'язках. Без перебільшення можна сказати, що батьківські права і обов'язки складають основні права громадянина і людини, коли він є батьком.
Батькам щодо їх неповнолітніх дітей законом надається можливість здійснювати схвалювані державою дії і вчинки, спрямовані на благо дитини. Правам батьків кореспондують відповідні обов'язки, а рівноправність обох батьків у вихованні дітей і турботі про них забезпечується сімейно-правовими нормами, що мають конкретний зміст. В цілому ж батьки не можуть здійснювати свої права в протиріччі з інтересами дітей. Саме забезпечення інтересів дітей має бути предметом основної турботи їх батьків.
Коли цього не відбувається і при здійсненні батьківських прав батьки завдають шкоди фізичному та психічному здоров'ю дітей, їх моральному розвитку, дозволяють собі зневажливе, жорстоке, грубе, таке, що принижує людську гідність поводження, образу або експлуатацію дітей, то відповідно до закону такі батьки несуть встановлену відповідальність .
Позбавлення батьківських прав є мірою відповідальності, яка застосовується до батьків за вчинення винного правопорушення щодо своїх дітей. Її суть полягає у припиненні батьківських відносин (прав і обов'язків між батьками і дітьми). Наслідком вирішення питання про позбавлення батьківських прав є фактичне визначення подальшої долі дитини.
У нашій країні, в принципі, як і в усьому світі, пріоритетною формою виховання дитини залишається його виховання насамперед батьками в складі повної сім'ї (так званої повноцінного осередку суспільства), тобто що складається з біологічних матері і батька.
Позбавлення батьківських прав є винятковим запобіжним захисту прав та інтересів дитини, застосування даної міри повинна бути необхідною і виправданим.
- Підстави і наслідки позбавлення батьківських прав.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських виключно за наявності їх винної поведінки.
Умовами застосування такої міри відповідальності є: вчинено правопорушення батьків по відношенню до дитини, а в деяких випадках - інших своїх дітей або чоловіка у формі дії або бездіяльності; скоєно винне діяння; що зробив правопорушення порушник не позбавлений дієздатності (недієздатний може бути обмежений в батьківських правах); дитина не досягла повноліття.
Підстави для позбавлення прав батька встановлені положеннями статті 75 Кодексу «Про шлюб (шлюб) і сім'ї» (далі-Кодекс).
Батьки (один з них) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони:
1) ухиляються від виконання обов'язків щодо дитини, в тому числі при злісному ухиленні від сплати аліментів;
В даний час немає жодного законодавче визначення критеріїв поведінки батьків, яка може бути кваліфікована як ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Згідно з роз'ясненнями Нормативного постанови Верховного суду «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з вихованням дітей» від 28.04.00г. (Далі-Постанова) ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей може виражатися у відсутності турботи про їх моральному і фізичному розвитку, навчання, підготовку до суспільно корисної праці, в злісному ухиленні від сплати аліментів. Дане дає загальне уявлення про зміст негідної поведінки батьків у формі невиконання своїх обов'язків по відношенню до своїх дітей.
Кодексом встановлено, що батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток, за що несуть відповідальність.
Батьки зобов'язані забезпечити отримання дітьми основної загальної освіти і створити умови для отримання ними середньої (повної) загальної освіти. На батьків покладається обов'язок щодо захисту прав та інтересів дітей.
Тобто, наведений перелік визначення обов'язків батьків не несе в собі певної конкретики. У зв'язку з цим на практиці відсутнє розуміння того, що саме повинні робити батьки щодо своїх дітей.
2) відмовляються без поважних причин взяти свою дитину з пологового будинку (відділення), з організацій для дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших організацій;
Позбавлення батьківських прав у цій підставі можна в ситуації, коли відома причина, по якій батько відмовляється забрати дитину з відповідної установи або організації.
Ключовим моментом в наведеному підставі є відсутність саме поважної причини такої поведінки батьків. Поважність причини є оціночним поняттям і визначається на розсуд суду. У будь-якому випадку суд зобов'язаний вивчити всі обставини, що послужили підставою для відмови забрати дитину.
Так, у разі залишення дитини матір'ю, пред'явила засвідчували особу, в пологовому будинку, лікарні чи іншої організації, орган опіки та піклування зобов'язаний вжити заходів щодо повідомлення такої матері про можливе позбавлення батьківських прав та необхідність забрати дитину, з'ясувати причини такої поведінки матері.
Результати встановлення причин відмови будуть основоположними для прийняття органом, що здійснює функції з опіки та піклування (далі-орган опіки) рішення про звернення до суду з вимогою про позбавлення батьківських прав.
3) зловживають своїми батьківськими правами
Згідно п.11 Постанови під зловживанням батьківськими правами слід розуміти використання цих прав на шкоду інтересам дітей, наприклад, створення перешкод у навчанні, схиляння до жебракування, крадіжки, проституції, вживання спиртних напоїв або наркотиків і т.п.
З визначення видно, що наведений перелік є відкритим, тобто не виключаються інші форми зловживання батьківськими правами, за якими може послідувати санкція у вигляді позбавлення таких прав.
Основна небезпека такої поведінки батьків полягає в використанні ними безпорадного в силу віку чи інших причин стану дитини, надання на нього психічного, а в деяких випадках і фізичного тиску, пов'язаного з порушенням його прав.
У цьому випадку поведінка батьків розцінюється як спрямоване на підрив морального і психічного здоров'я дитини.
Виявляється воно у формі використання наданих законом батьківських прав щодо виховання та утримання дитини врозріз їх призначенням і на противагу інтересам дитини. Наслідками такого використання батьківських прав є заподіяння шкоди дитині.
Як правило, зловживання батьківськими правами являє собою діяння, що мають систематичний характер, але зустрічаються і випадки, коли в залежності від тяжкості наслідків для кваліфікації зловживання досить одного події.
При цьому діяння, розцінюємо як зловживання, можуть виражатися не тільки в діях (активній поведінці), а й у бездіяльності (пасивному поведінці, невиконанні обов'язків, які повинні і могли бути виконані) батьків.
4) жорстоко поводяться з дитиною, в тому числі здійснюють фізичне чи психічне насильство над ним, зазіхають на його статеву недоторканість;
Згідно п.11 Постанови формами прояву жорстокого поводження з дітьми є здійснення щодо них фізичного насильства (побиття, тортури, позбавлення волі та інше) або психічного (наприклад, залякування), а також замах на їх статеву недоторканність. Також під кваліфікацію "жорстоке поводження" потрапляє застосування батьками неприпустимих способів виховання, прикладами яких можуть бути образа дітей, їх експлуатація, грубе, зневажливе, що принижує людську гідність поводження з ними.
Жорстоке поводження може виражатися як у діях батьків (одного з батьків), так і в їх (його) бездіяльності.
У більшості випадків мають місце винні дії, але зустрічаються і випадки, коли винна бездіяльність батьків, що виражається в нездійсненні певних дій в інтересах дітей (наприклад, залишення без їжі, тепла), розцінюється як жорстокого поводження. У певних випадках, якщо в діях (бездіяльності) батьків міститься склад кримінального злочину, результатом оцінки таких дій (бездіяльності) може стати порушення стосовно них уповноваженими на те органами кримінальної справи.
5) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, психотропними речовинами і (або) їх аналогами.
Дані захворювання повинні бути підтверджені належними доказами , А саме відповідним медичним висновком.
Наявність або відсутність факту визнання батька обмежено дієздатним не є юридично значимим обставиною - позбавлення батьківських прав провадиться незалежно від такого визнання.
Незважаючи на те, що наведене підстава є формальним, в більшості випадків наявність у батьків таких захворювань створює певну загрозу для дитини, в зв'язку з чим, розглядається законодавцем як підстава для позбавлення батьківських прав.
Батьки позбавляються батьківських прав при здійсненні ними умисного кримінального правопорушення проти життя або здоров'я своїх дітей, чоловіка або інших членів сім'ї.
В силу презумпції невинності, дана підстава передбачає обов'язкову наявність вступило в законну силу вироку суду, винесеного в того з батьків, позбавляють батьківських прав.
В даному випадку під чоловіком (дружиною) видається правильним розуміти другого з батьків дитини або особи, його усиновив (удочерив) і нарівні з позбавляти має право на здійснення батьківських прав.
З наведеного переліку видно, що невиконання батьківських обов'язків внаслідок збігу тяжких обставин та інших причин, що не залежать від батьків (наприклад, психічного розладу або іншого хронічного захворювання, за винятком випадків, коли мають місце хронічні алкоголізм або наркоманія), не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
Наслідком позбавлення батьківських прав є втрата батьками всіх прав, заснованих на факті спорідненості з дитиною, у відношенні якого вони були позбавлені батьківських прав.
Наслідки позбавлення батьківських прав можуть бути класифіковані за галузевою ознакою:
а) передбачені Кодексом;
б) передбачені цивільним законодавством (спадковим, житловим);
в) передбачені трудовим законодавством і законодавством про соціальне забезпечення;
г) передбачені адміністративним законодавством.
До них, зокрема, належать такі права: на виховання дітей, на захист їхніх інтересів, на витребування дітей від інших осіб, на згоду або відмову в дачі згоди передати дитину на усиновлення, на дачу згоди на вчинення дітьми у віці від 14 до 18 років угод, на клопотання про обмеження або позбавлення дитини у віці від 14 до 18 років права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, на дачу згоди на емансипацію неповнолітнього, на одержання утримання від повнолітніх дітей, на наследов ня згідно із законом.
У число санкцій, передбачених трудовим законодавством, для батьків, позбавлених батьківських прав, входить, наприклад припинення прав на надання додаткових відпусток, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня.
На відміну від батьків дитина зберігає майнові права, зокрема право на отримання аліментів, спадкові права, право власності або право користування житловим приміщенням та ін.
Оскільки відповідно до Кодексу позбавлення батьківських прав не звільняє батьків (батьків) від обов'язку утримувати свою дитину, суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав вирішує і питання про стягнення аліментів на дитину незалежно від того, пред'явлений чи такий позов.
При позбавленні батьківських прав одного з батьків і передачу дитини на виховання другому з батьків, опікуна чи піклувальника або прийомним батькам аліменти стягуються на користь цих осіб. Якщо діти до вирішення питання про позбавлення батьківських прав вже були поміщені в дитячі установи, аліменти, що стягуються з батьків, позбавлених батьківських прав, зараховуються на рахунки цих установ, де враховуються окремо по кожній дитині.
- Порядок позбавлення батьківських прав
Питання позбавлення батьківських прав знаходиться у виключній компетенції суду.
Заява про позбавлення батьківських прав подається в районний суд за місцем проживання відповідача і розглядається в порядку позовного провадження, тобто формою звернення до суду є позовна заява.
У разі якщо місце проживання відповідача невідоме позов може бути пред'явлений до суду за останнім відомим місцем проживання в порядку ст.135 ЦПК.
У зв'язку з цим було б можливим, якщо одночасно з вимогою про позбавлення батьківських прав заявляється вимога про стягнення аліментів, про подачу такого позову в суд за місцем проживання позивача.
З позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися один з батьків або інші законні представники дитини, орган або організації, на які покладено обов'язки щодо охорони прав неповнолітніх дітей, а також за позовом прокурора.
Дана категорія справ розглядається за участю прокурора і органу опіки та піклування незалежно від того, ким пред'явлений позов.
При цьому прокурор виконує функції з нагляду за дотриманням законодавства, прав і законних інтересів громадян, а орган опіки - функції щодо захисту прав неповнолітніх громадян і обстеження житлових умов проживання дитини та її батьків. Прокурор і орган опіки дають по справі свої висновки. Орган опіки відповідно до ухвали суду зобов'язаний провести обстеження умов життя дитини, про що повинен бути складений відповідний акт.
Представлені суду укладення підлягають оцінці в сукупності з усіма зібраними по справі доказами .
Неявка прокурора, представника органу опіки, повідомлених про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для судового розгляду.
При підготовці справи до судового розгляду, предметом якого буде питання про позбавлення батьківських прав одного з батьків, суд зобов'язаний сповістити другого з батьків, який не проживає разом з дитиною, і роз'яснити його право заявити вимогу про передачу йому дитини на виховання.
Робиться це не тільки з метою захисту прав дитини та забезпечення належних умов подальшого його виховання, а й з метою охорони прав окремо проживає батька.
У разі якщо батьки не виконують щодо дитини своїх обов'язків внаслідок збігу тяжких обставин або по іншим яким не залежних від них причин, а також при розгляді справи не буде встановлено достатніх підстав для позбавлення батьківських прав, суд може винести рішення про відібрання дитини і передання її для опікування органу опіки та піклування. Умовою прийняття такого рішення має бути наявність для дитини об'єктивної небезпеки його залишення у батьків.
На практиці виникає питання чи можливо при таких обставинах при розгляді позову про позбавлення батьківських прав обмежити батьківські права і не буде дана порушенням ч.2 ст.225 ЦПК.
Навіть якщо в суді буде доведено винна поведінка батьків, у виняткових випадках суд з урахуванням характеру його поведінки, особистості та інших заслуговують уваги обставин вправі відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав. В цьому випадку відповідач попереджається судом про необхідність зміни свого ставлення до виховання дітей.
Якщо при розгляді справи про позбавлення батьківських прав суд побачить у діях батьків (одного з батьків) ознаки кримінально караного діяння, він зобов'язаний повідомити за даним фактом прокурора.
У рішенні про позбавлення батьківських прав суд повинен вказати, кому передається дитина на виховання: іншого з батьків, органу опіки та піклування або вже призначеного в установленому порядку опікуну (піклувальнику).
У разі якщо опікун (піклувальник) неналежним чином виконує покладені на нього обов'язки, в тому числі і при використанні їм опіки (піклування) в корисливих цілях або залишення підопічного без нагляду та необхідної допомоги, він може бути усунений від виконання своїх обов'язків, а не позбавлений батьківських прав. Питання про відсторонення вирішується органом опіки.
При неможливості передати дитину іншому батькові або в разі, коли батьківських прав позбавляються обидва батьки, а опікун (піклувальник) ще не призначений, дитина передається судом на опікування органу опіки та піклування. Передача дитини на виховання родичам та іншим особам можлива тільки в разі призначення цих осіб опікунами чи піклувальниками дитини.
- Відновлення в батьківських правах
Позбавлення батьківських прав не є незворотнім юридичним наслідком певної поведінки батьків щодо своїх дітей.
Кодексом передбачено відновлення позбавлених батьків (одного з них) в батьківських правах.
Відновлення батьків в батьківських правах допускається за умови, що воно відповідає інтересам дитини, і є передбачені законом підстави.
Такими підставами є зміна з боку батьків своєї поведінки, способу життя і (або) ставлення до виховання дитини, тобто усунення всього негативного для дитини, що послужило підставою для позбавлення.
Відновлення в батьківських правах, також як і позбавлення, проводиться в судовому порядку. Підставою є заява батька, позбавленого батьківських прав. Заява розглядається в порядку позовного провадження. Залежно від того, на чиєму опікою знаходиться дитина, відповідачем у справі буде виступати другий з батьків або опікун (піклувальник), прийомні батьки або дитячий заклад.
Справи про відновлення в батьківських правах розглядаються з участю прокурора і органу опіки.
У разі якщо відновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, суд з урахуванням думки дитини має право відмовити в задоволенні позову. Відновлення в батьківських правах щодо дитини, яка досягла десяти років, можливо тільки за його згодою.
Залежно від підстави позбавлення батьківських прав для відновлення в них необхідні докази, що підтверджують наявність зазначених змін (одного або більше).
Доказами змін в поведінці і способі життя батьків, ставлення до виховання дитини можуть служити будь-які докази, передбачені процесуальним законодавством. Це могут буті письмові докази (Документ про проходження лікування, довідка з наркологічного диспансеру, висновок органу опіки і піклування про умови життя відповідача та інші), Показання Свідка (Наприклад, про зміну поведінки), а також пояснення осіб, які беруть участь у справі .
Кодекс не допускає відновлення в батьківських правах, якщо дитина усиновлена і таке усиновлення не скасоване, тобто відсутня вступило в законну силу рішення суду про скасування усиновлення.
У висновку хотілося б ще раз повторитися з акцентом уваги на те, що позбавлення батьківських прав не завжди є необхідним заходом захисту дитини. Найчастіше один з батьків просто намагається звести рахунки з іншим батьком, наївно вважаючи, що якщо зобов'язаний батько не платить аліменти і не бере участі в долі дитини, то його можна позбавити батьківських прав.
Даний варіант не буде позитивним для дитини, якого крім усього з позбавляти батьком пов'язують ще і кровні узи. У той же час, якщо батько дійсно не заслуговує бути батьком або матір'ю, краще вдатися до такого способу захисту інтересів дитини. Нерідкі випадки, коли батько, своєчасно не позбавлений батьківських прав, створює певні труднощі в житті дитини (наприклад, ставить вимогу про сплату аліментів на його утримання, не дає дозвіл на виїзд за межі країни на відпочинок та ін.).
Суддя спеціалізованого міжрайонного
суду у справах неповнолітніх м.Алмати
Баймурзіна А.А.